Чому ми не навчаємо езотериці в більшій мірі?
Хорхе Анхель Ливрага
Стаття з бюлетеня «Бастіон» № 81, переклад з іспанської виконано у «Новому Акрополі»
Це питання доводиться часто чути, особливо від наших нових членів. А той факт, що ми проявляємо велику обережність на заняттях першого, підготовчого циклу, багатьох ставить у замішання і зневірює.
Отже, по порядку. Підготовчий етап задуманий для того, щоб дати найзагальнішу інформацію про те, що собою являє Новий Акрополь, і водночас — щоб слухачі відчули й випробували нас, а ми, у свою чергу, могли подивитися на них, аби виявити, наскільки глибокий і серйозний їх інтерес до певного кола питань і чи здатні вони піднятися по щаблях, що ведуть до Мудрості — заповітної мети кожного філософа.
Я добре розумію, що ми могли б залучити значно більше молоді, подаючи їй початкові теми лекцій у вигляді, який більше відповідав би її тязі до таємничого. Але небезпека, що при цьому виникла б, була б надто великою. У більшості випадків така тяга є клубком стихійних, неусвідомлених бажань, і тому безпосереднє викладення езотеричної частини без попереднього знайомства з необхідним екзотеричним знанням могло б перетворити багатьох молодих людей на сектантів і фанатиків, замість того щоб зробити їх справжніми філософами-акропольцями. Тому на першому етапі просто необхідні своєрідні фільтри. Без них початківці надто відривалися б від світу повсякденності, і тому для деяких з них повернення до цього світу без належної ідейної підтримки й духовного імпульсу було б особливо болючим. Історія вчить нас, що слід, не впадаючи в безглуздий елитизм, виробляти свого роду духовну фільтрацію, проявити здатність відрізняти істинне від хибного, щоб внести порядок і гармонію в життя тих, хто покладає на нас свої надії.
Платон залишив нам одне висловлювання, яке було вельми погано зрозуміле і донині неправильно тлумачиться майже всіма, хто звертається до нього, включаючи університетських дослідників. У вустах одного з персонажів своїх «Діалогів», Сократа, філософ промовив: «Чернь ніколи не стане філософом». Через неточність перекладу з давньогрецької та особливості нашого культурного й соціального досвіду нам, на перший погляд, здається, що це невиправдано жорстоке твердження, гідне тирана. Насправді Вчитель мав на увазі, що потрібно перестати бути «чернню», щоб стати філософом. Інакше кажучи, Платон стверджував, що філософські здібності закладені в кожній людині від народження, а щоб вони проявилися, потрібно виправити дефекти виховання, допомогти людині позбутися поганих звичок і нахилів і сприяти тому, щоб у кожному відбулася необхідна переміна, поворот до доброчесності і до всього того, що потрібно справжньому Шукачеві Істини. Тож нехай уявлення, ніби кожен, хто просто виявив інтерес до Нового Акрополю, одразу набуде практичної можливості безпосереднього контакту з Істиною Речей, з Таємницею, яка є Містикою в дії, залишиться в царині безплідних утопій. Жодні плакати, жодні буклети, навіть лекції та читання самі по собі не відкриють перед вами такої можливості.
Що стосується питання про те, чому ми не навчаємо езотериці в більшій мірі — і не лише тих, хто щойно приєднався до нас, але й тих, хто протягом кількох років є членом нашого Руху, — то й тут ми керуємося міркуваннями, подібними до наведених вище. Якщо посудина наповнена брудом і нечистотами, то перш ніж налити в неї чисту питну воду її слід спорожнити і ретельно вимити. Людська особа — та сама посудина. Жодна людина не в змозі всього лиш за кілька років, займаючись раз чи два на тиждень, набуті внутрішню чистоту, достатню для того, щоб сприйняти Мудрість, яка протягом тисячоліть, подібно краплям ранкової роси, накопичувалася в священній чаші Квітки Білого Лотоса Езотеричного Знання. Перлину в Квітці Лотоса, про яку ви всі чули, не можна взяти нечистими руками, так само як не можна побачити її зором, затуманеним плотськими образами й видіннями. Наполеглива праця й навчання подібні до пахучого мила й чистої води. Лише вони здатні очистити руки від липкого нальоту жадібності й земних пристрастей, а очі — від завіси, що їх спотворює.
Потрібне очищення.
Слід позбутися тваринного й набратися якомога більше людського, звернувши лице до Божественного.
Втома й розум мають приборкати плоть, а активна участь у втіленні Ідеалу — приборкати пристрасті. Потрібно, щоб розум відмовився від фантазій і нереальних устремлінь, став більш цілісним. «ЗНИЩ РУЙНІВНИКА ВСЬОГО РЕАЛЬНОГО»!
Ти надто малий, ти зовсім дитина, і тому ми, згідно з тисячолітнім звичаєм, по краплях відмірюємо тобі сильнодіючу дозу — Езотеричного Знання. Ми бажаємо тобі лише добра, і тому нам краще, щоб ти пішов від нас, ніж загинув, прийнявши надто велику дозу. Ми не відважимося обтяжити свою совість, ставши причиною твоєї загибелі — фізичної, психічної чи духовної.
Жодних імпровізацій. Нам прекрасно відомо, що тобі потрібно, коли, як і в якій кількості.
Новий Акрополь не дозволить собі дилетантизму, що так звично і поширено в багатьох центрах, які називають себе «езотеричними», а які роблять зі своїх членів ілюзіоністів, доводячи їх до такого стану фантазії, що вони готові бачити примари скрізь, навіть у тарілці супу. Вони вважають себе «Аватарами», вони вправляються у внутрішніх і зовнішніх медитативних техніках, зовсім не пов’язаних з Істиною й Реальністю; вони «піднімають» Кундаліні, обравши в основі для цього дивні види статевих практик і глупо й непрофесійно скопійовані символічні образи тибетських мандал. Ці заблукалі — невинні жертви людської дурості й марнославства.
Усі спеціалісти й знавці езотерики (не інтелектуали, які розпилюють вислови про езотерику, а ті, хто дійсно займається нею й практикує її), від Є.П. Блаватської до Еліфаса Леві, вказують на необхідність пізнавати таємне поступово, так, щоб ґрунт, на який ступаєш, не здавався хитким, і щоб точно знати, куди поставити наступний крок. При цьому слід позбутися егоїстичних устремлінь, ліні, сладософії і чревоугоддя. Пізнання великих Таїн вимагає часу, праці, повної самовіддачі й безкорисливості. Потрібно цілком посвятити себе служінню Ідеалу, звільнитися від усіх перекосів і деформацій зовнішнього світу, від упереджень і ірраціональних страхів. А вплив біологічного робота з кісток і плоті, званого «тілом», не повинен бути надмірним.
Отже, ми не навчаємо езотериці в більшій мірі просто тому, що не можемо й не повинні цього робити. Правильний ритм — одна з необхідних умов досягнення Гармонії, у якій так звані «езотеричне» і «ексотеричне» пов’язані між собою значно тісніше, ніж зазвичай вважають. Щасливі ті з нас, хто має Плани, Принципи й Цілі, хто знає необхідний Ритм і свої Можливості. Хто має Вчителів і послідовників. Хто служить Ідеалу, древньому, як зорі... а, можливо, існуючому й до них... Ідеалу, який буде сяяти й тоді, коли ці зорі згаснуть.