Не мати дітей

Отже, той, хто не має засобів, щоб виживати самостійно, хай не обтяжує себе зв’язками, які не допомагають йому матеріально; а якщо має щомісячний дохід, якого ледве вистачає на двох, хай не приводить дітей у світ.

І не треба обманювати себе думкою, що діти «коштують» лише тоді, коли вони малі, бо коли вони підлітки й коли вже молоді люди, вони коштують ще більше — і в грошах, і в тривогах... А коли стають дорослими, живуть власним життям і лише чекають на спадщину.

Не обов’язково, щоб діти акропольців народжувалися філософами... так може здаватися, поки вони малі й на них ще не «зійшли» їхнє власне его та власна карма. У пари чудових акропольців можуть народитися діти, які згодом підуть у наркотики, насильство, «полювання на статки» через секс або навіть... боротимуться проти акропольців.

Тож Хачадо не повинен жертвувати своїм життям, щоб породжувати можливих ворогів. Натомість нехай присвятить себе вихованню багатьох юнаків і дівчат, які цього потребують, адже він має зберігати достатню матеріальну спроможність, щоб робити внесок і подавати приклад іншим.

— Almena № 69. Jorge Ángel Livraga

Щодо дітей, я вважаю, що злочинно втілювати ще більше Душ у плоті, коли через перенаселення діти народжуються «відбитими», майже без часу Девакхану... Зараз треба не стільки народжувати, скільки виховувати — саме цього нині бракує... Але спотикання плоті, невизначеність Душі й навіть економічні виправдання призводять до того, що деякі Хачадо, знаючи, діють так, ніби не знають. На щастя, таких дуже мало, але я не можу дати розсудливість тому, хто її не має, і досвід тому, кому його бракує. Ви повинні розуміти, що багато речей не виправляються Декретами і що створення Ядра Шостої Підраси — справа важка, а для деяких і непосильна. Я знаю, що Майстер Морія сказав: «Немає неможливого, є лише нездатні»... але в цій фразі приховане визнання того, що нездатні існують.

— Mando № 2. Jorge Ángel Livraga

За такої великої чисельності населення світу й жахливих прогнозів подальшого зростання — саме в зонах, найменш придатних для виживання; і знаючи, що кількість Душ (яка є сталою від четвертої Підраси четвертої Раси) небезпечно наближається до кількості тіл, людські істоти залишаються без необхідного «Девакхану», і їхні життя у мільярдах випадків є жахливими кармічними прискореннями через дурість.

Це не той історичний момент, щоб народжувати дітей, а щоб виховати якомога більшу кількість людей і захищати дітей, позбавлених ресурсів — не лише фізичних, а й духовних.

— Mando № 3: Sobre el aborto. Jorge Ángel Livraga